Філіппіни нещодавно увійшли до групи найбільш популярних напрямків для туристичного відпочинку, хоча потенціал країни величезний. Сьогодні кількість туристів, які прибувають до країни неухильно зростає. До республіки їдуть не тільки з Європи, але також із сусідніх країн Азії, з Америки та Австралії. Туристам слід заздалегідь дізнатися, з якими природними катаклізмами або катастрофами вони можуть зіткнутися. Стихійне лихо завжди приходить несподівано, але знаючи про його потенційну можливість до нього можна підготуватися.
Кліматичні особливості Філіппін
Філіппіни – острівна держава в південно-західній частині Тихого океану. Архіпелаг, на якому розташовані Філіппіни, витягнутий переважно в меридіональному напрямку з півночі на південь. Із заходу острови омиває окраїнне Філіппінське море, зі сходу – Південно-Китайське море.
Найпівденніша частина країни – риф Френсіс, відстоїть від екватора всього на 470 кілометрів. Проте, на більшій частині Філіппін панує мусонний тропічний тип клімату. Його головною особливістю виявляється наявність вологого сезону, який інакше називають “сезон дощів”. У сезон дощів на острови нападають південно-західні мусони, які несуть насичене вологою спекотне повітря екваторіальної частини Індійського океану. Тому з травня по жовтень на Філіппінах випадає величезна кількість опадів, відбуваються повені, зсуви ґрунту.
Важливою особливістю виявляється географічне положення. Архіпелаг лежить на Тихоокеанському вогняному кільці – активній геологічній структурі, що облямовує межі зіткнення океанічної літосферної плити з материковими. Для Філіппін таке зіткнення означає високий рівень тектонічної активності, який виражається в частих землетрусах і виверженнях вулканів.
До потенційно небезпечних чинників, здатних стати причиною стихійного лиха на Філіппінах, можна віднести:
1. Сейсмічна активність. Наявність лінії зіткнення океанічної та материкової літосферних плит стає причиною високої тектонічної активності. У країні щорічно відбуваються до кількох тисяч землетрусів (близько 20 на день). На щастя, більша їх частина – слабкі, але раз на два-три роки в країні обов’язково відбувається велика сейсмічна подія.
2. Вулканізм. На Філіппінах розташовано близько 400 вулканів, більша частина яких вважається згаслими. Однак 27 вулканів проявляють активність у наші дні. Тому тут завжди існує ризик сильного виверження.
3. Протяжна берегова лінія. Становить потенційну небезпеку через можливі шторми, тайфуни, цунамі. Філіппіни – одне з найнебезпечніших місць планети, на яке регулярно налітають тайфуни величезної потужності. Від цього лиха більшою мірою страждають північні острови республіки.
4. Проливні опади. Повені – нерідке явище для країни. Південно-західні циклони приносять зливові опади в регіон з травня по листопад. Ці опади часто супроводжуються шквалистим вітром і циклонами.
5. Високогір’я. Підвищує ймовірність виникнення зсувів, селевих потоків і каменепадів, що загрожують транспортному сполученню та поселенням.
6. Тропічні ліси. Висока лісистість території стає загрозою виникнення лісових пожеж, навіть у настільки зволоженому місці, як Філіппіни.
Значення вивчення історії природних катастроф
Історія природних катастроф – це важлива інформація, яку необхідно вивчити перед поїздкою в обрану країну. Знаючи про потенційні небезпеки, які можуть на вас чатувати, можна не тільки вибрати правильне місце, а й час, сезон року, коли загроза опинитися в епіцентрі стихійного лиха виявиться мінімальною.
Наприклад, знаючи про те, що сезон дощів, коли найчастіше трапляються повені й тайфуни, триває з травня по листопад, можна вибрати для поїздки на Філіппіни інший час.
З цієї статті ви дізнаєтеся хронологію природних катастроф, які відбувалися на островах у минулому.
Землетруси
Філіппіни розташовані на стику Євроазіатської та Тихоокеанської літосферних плит, взаємний рух яких призводить до виникнення ліній напруженості в земній корі та стає причиною численних землетрусів. Раз на кілька років відбувається сильний землетрус, що супроводжується людськими жертвами. Нижче наведено список найбільш руйнівних землетрусів у регіоні за останні 50 років.
2 серпня 1968 року
Землетрус магнітудою 7.6 стався на острові Лусон у муніципалітеті Касігуран. Значні пошкодження будівель спостерігалися в столиці республіки Манілі, була повністю зруйнована Рубінова вежа, згодом на її місці було споруджено пам’ятний меморіал. На береги острова налетіло невелике цунамі, висота хвилі становила 3 метри. У результаті загинула 271 людина.
16 серпня 1976 року
Потужний землетрус магнітудою 8.0 стався на острові Мінданао. Його епіцентр розташовувався на морському дні, що стало причиною значного цунамі. У багатьох населених пунктах було пошкоджено будівлі, висота цунамі сягала 9 метрів. Унаслідок поштовхів 90 тисяч людей залишилися без даху над головою. Загинуло близько 8 тисяч осіб.
16 липня 1990 року
Цього разу епіцентр землетрусу розташовувався в центральній частині острова Лусон, а магнітуда поштовхів сягала 7.7. Найбільше постраждало курортне місто Багіо, яке на дві доби виявилося повністю відрізаним від інших районів острова. Тільки в одному готелі Хаятт загинуло близько 80 постояльців і співробітників, а загальна кількість жертв сягнула 1621 людини. При цьому 126 тисяч осіб позбулися своїх будинків.
15 жовтня 2013 року
На острові Бохол стався сильний землетрус, магнітудою 7.2. Унаслідок цього було пошкоджено і зруйновано понад 71 тисячу будинків, майже 300 тисяч людей втратили притулок. Сильно постраждали аеропорт, кілька церков, урядові будівлі та школи. Загинуло 222 людини, але жертв могло бути більше, якби не святкування Курбан-Байраму, через яке багато шкіл не працювали.
17 листопада 2023 року
Епіцентр землетрусу розташовувався на південному краю острова Мінданао, а його магнітуда сягала 6.6. Звалилося кілька десятків будинків, у низці районів сталися зсуви ґрунту. Паніка збільшила кількість постраждалих. Загалом загинуло 9 осіб, а 776 було поранено.
Виверження вулканів
Філіппінські острови, як і сусідні з ними Індонезія та Японія, є частиною грандіозного Тихоокеанського вогняного кільця, що об’єднує тисячі діючих вулканів. На самому архіпелазі діючих вулканів налічують 27, але більша їх частина вивергається рідко і нерегулярно. Нижче наведено список найактивніших нині вулканів Філіппін:
Вулкан Майон
Один із найактивніших вулканів республіки. Розташований на півдні острова Лусон. Досягає висоти 2463 метри. Дуже популярний у туристів, а у місцевих жителів вважається священним місцем. Його виверження супроводжуються викидом величезної кількості попелу. Так, під час одного з найсильніших вивержень 1897 року від пари загинули 100 осіб, а від попелу – 400. У цьому столітті сталося вже більше десятка вивержень Майона, які змушували вводити обмежувальні заходи та евакуювати місцеве населення.
Вулкан Тааль
Активний вулкан на південному заході острова Лусон, за 60 кілометрів від Маніли. Це мальовничий вулканічний кратер, який також приваблює тисячі туристів. Його висота всього 311 метрів над рівнем моря, але внаслідок постійних вивержень за п’ятсот років у районі Тааля загинуло понад 6 тисяч людей. Одне з найсильніших вивержень сталося 1911 року, коли вибух вулкана було чути на відстані 800 кілометрів, а попіл випав на площі 2 тисяч квадратних кілометрів. Тоді загинуло 1100 осіб. Останнє виверження сталося в січні 2022 року і змусило евакуювати кілька тисяч людей.
Вулкан Пінатубо
Діючий вулкан у центральній частині острова Лусон, популярне місце трекінгу. Має висоту 1486 метрів над рівнем моря. Його виверження в серпні 1991 року стало одним із найсильніших у світі за все XX століття. Унаслідок вибуху кратера вулкана стовп попелу піднявся на висоту 40 кілометрів, а сам вулкан став нижчим на 200 метрів. У результаті утворилася кальдера площею 1.6 квадратних кілометрів, яка незабаром перетворилася на мальовниче озеро. Багато міст нижче вулкана було зметено потоками бруду, загинуло 847 осіб, а ще 20 тисяч були терміново евакуйовані. Слабку активність вулкан проявляє і в наші дні.
Тайфуни та циклони, повені
Щорічно на архіпелаг налітає щонайменше 10 тайфунів, причому половина з них мають катастрофічний характер. Тайфуни утворюються в Південно-Китайському морі, рідше – у Філіппінському. Сезон тайфунів припадає на літні та осінні місяці, причому найактивнішим вважається серпень. Ось список найбільш руйнівних тайфунів останнього часу:
Листопад 1991 року, Тельма
Цей тропічний шторм став одним із найбільш руйнівних у XX столітті. Він утворився в районі острова Палау, і, проходячи над Філіппінами, накрив проливними дощами центральні острови. Так, на острові Лейт внаслідок потужної зливи випало 580 міліметрів опадів, що призвело до сильних повеней. Найбільше постраждало місто Ормок, яке було буквально змито з лиця землі. За три години в Ормоку загинуло майже 5 тисяч осіб. Загалом же кількість загиблих сягнула 8 тисяч осіб, а збитки становили 27 мільйонів доларів.
Вересень 2009 року, Парма
Тайфун Парма, який на Філіппінах назвали Пепінг, приніс на острови величезну кількість опадів. Він двічі пройшов над островом Лусон, спричинивши численні повені. Потоки води змивали будинки, руйнували мости та зносили лінії електропередач, викликали зсуви. Величезної шкоди було завдано сільськогосподарським полям. Загальний збиток від тайфуну влада оцінила в 419 мільйонів доларів, загинуло 465 осіб. Всього випало 1800 міліметрів опадів.
Листопад-грудень 2012, Бофа
Тайфун Бофа став найдорожчим в історії острівної держави. Він супроводжувався сильним вітром до 185 кілометрів на годину і рясними опадами. Прийшовши з боку Тихого океану, Бофа досяг острова Мінандао. Проливні дощі змивали цілі села, руйнування довершували численні зсуви та селі. Тільки в місті Батаан під потоками бруду загинули 49 осіб. Загальна кількість загиблих перевищила 1900 осіб, а збитки склали 1.6 мільярда доларів.
Листопад 2013 року, Хайян
Хайян прийшов на Філіппіни з боку Тихого океану і супроводжувався сильним вітром, що досягав швидкості 230 кілометрів на годину. Найбільше постраждав острів Лейт, де було зруйновано кілька міст, штормовий нагін досягав висоти в 6 метрів. У місті Таклобан було затоплено конференц-зал, який слугував місцем евакуації, що призвело до численних жертв. Хайян став найсмертоноснішим тайфуном в історії Філіппін у цьому столітті. Загальна кількість загиблих перевищила 6300 осіб.
Лісові пожежі
Лісові пожежі не є типовим лихом на Філіппінах. Клімат тут хоч і дуже спекотний, але досить вологий. Проте в зимовий посушливий період трапляються незначні загоряння в лісових масивах. Так, у лютому 2019 року лісова пожежа на заході острова Лусон охопила близько 60 гектарів. Чотири добровольці, які допомагали гасити пожежу, і один місцевий фермер стали жертвами цього лиха. Але жертви в лісових пожежах на островах швидше виняток, ніж правило. Їхня причина криється в особистій необережності потерпілих.
Висновок:
Найбільшу загрозу для туристів, які відпочивають на Філіппінах, становлять тайфуни та циклони. Тайфуни вирують тут у літні та осінні місяці, що змушує туристів уникати відвідувати острови в цей час. Від повеней більше страждають північні та центральні острови, але іноді вони зачіпають і південь архіпелагу.
Загроза землетрусу на Філіппінах реальна, але передбачити час виникнення сильної та катастрофічної сейсмічної події майже неможливо. Пам’ятайте, що землетрус можливий, і будьте готові до нього.
Також велику небезпеку становлять численні вулкани, які будь-якої миті можуть почати виверження, що загрожує не тільки життю людей, а й міжнародним авіаперевезенням. Найбільша кількість активних вулканів знаходиться на острові Лусон.
Лісові пожежі не становлять загрози для туристів і досить рідкісні.
Найкращий час для поїздки на Філіппіни – з грудня по квітень, коли кількість опадів мінімальна, а температура повітря і морської води залишаються дуже високими.