В’єтнам розташований дуже далеко від Європи, але у свій час був у всіх на слуху. Тоді відбувалися трагічні події, війна, до якої були замішані багато країн. Але те – в минулому, і зараз В’єтнам стає одним із центрів світового туризму. Сюди спрямовуються дедалі більше відпочивальників, і їм слід заздалегідь дізнатися, з якими природними катаклізмами або катастрофами вони можуть зіткнутися. Стихійне лихо завжди приходить несподівано, але знаючи про його потенційну можливість до нього можна підготуватися.
В’єтнам: кліматичні особливості
В’єтнам – одна з держав Південно-Східної Азії, що має вихід до моря, а отже, представляє інтерес з точки зору пляжного відпочинку. Береги республіки омиваються Південно-Китайським морем і Сіамською затокою, тією самою, що омиває узбережжя Таїланду, добре знайомою багатьом туристам з Європи чи Америки. Тому й природні умови в країні виявляються близькими до тих, що спостерігаються в Таїланді або Камбоджі.
Берегова лінія В’єтнаму протяжна і порізана невеликими мальовничими бухтами. Її довжина понад 3200 кілометрів. Уздовж узбережжя розкидані численні острівці, точно число яких ніхто не зміг підрахувати. Більшість із цих островів безлюдні, але все одно користуються увагою у туристів.
Рельєф В’єтнаму досить складний. Більша частина території зайнята плоскогір’ями та невисокими горами. Гірські хребти йдуть уздовж кордонів В’єтнаму, відокремлюючи республіку від сусідніх країн. У низці місць гори доходять до самого узбережжя. На півночі та на півдні є великі низовини, прив’язані до річищ великих річок. Ці факти допоможуть надалі краще зрозуміти причини виникнення основних природних небезпек у республіці.
Найбільшою річкою В’єтнаму виявляється Меконг, що протікає півднем. Він утворює велику дельту, яка часто затоплюється під час повеней і штормових нагонів. На півночі великою річкою виявляється Хонгха, яка також має велику дельту. Більшість річок у країні стікає з гір у море, вони недовгі, але досить повноводні.
Клімат В’єтнаму тропічний мусонний, але сильно різниться на півночі та півдні країни. Якщо на півдні середня температура літа наближається до +32 градусів, а зими лише трохи прохолодніші, то на півночі взимку температура може опускатися до +15 градусів під напором холодних вітрів з материкової частини Китаю.
Влітку на береги В’єтнаму приходить південно-східний мусон, який приносить сильні дощі й часто супроводжується тайфунами. Перед тайфунами В’єтнам майже настільки ж беззахисний як Філіппіни. Тайфуни й опади стають причиною повеней і зсувів.
Сухий сезон у країні триває з листопада по квітень, але і в цей час опади можливі, хоча вони й мають слабкий характер.
Близько 40% території країни вкрито лісами. Тому тут досить часто трапляються природні пожежі, особливо в посушливий сезон.
До потенційно небезпечних чинників, здатних стати причиною стихійного лиха у В’єтнамі, можна віднести:
1. Сейсмічна активність. Низька за інтенсивністю. На території країни немає активних тектонічних зон, тобто осередків великих землетрусів. Землетруси відбуваються тут щороку, іноді невеликими серіями. Але ці підземні поштовхи не відрізняються високою магнітудою і майже не становлять небезпеки.
2. Вулканізм. Виражений на території республіки дуже слабо. У країні налічується п’ять згаслих вулканів і один потенційно активний – острів Сендр. Його останнє виверження було зафіксовано 1923 року.
3. Високогір’я. Середньої висоти гори вздовж узбережжя можуть піддаватися впливу проливних опадів і тайфунів. У них часто відбуваються зсуви ґрунту, які руйнують житлові поселення.
4. Лісистість. Понад 40% території республіки вкрито лісами, тому щорічно в країні трапляється безліч випадків природних пожеж, які потенційно можуть загрожувати невеликим селищам і окремим групам туристів.
5. Морське узбережжя. Наприкінці літа та на початку осені узбережжя В’єтнаму зазнає регулярних ударів жорстоких тайфунів, що йдуть із Тихого океану. Особливо дістається південній частині країни, але й на півночі тайфуни завдають чимало руйнувань.
6. Проливні опади. Стають причиною короткочасних повеней під час вологого сезону і підйому рівня води в дельтах річок. Ці події мають катастрофічний характер, але останнім часом зусилля уряду стали причиною того, що людських жертв стає все менше.
Значення вивчення історії природних катастроф
Історія природних катастроф – це важлива інформація, яку необхідно вивчити перед поїздкою в обрану країну. Знаючи про потенційні небезпеки, які можуть на вас чатувати, можна не тільки вибрати правильне місце, а й час, сезон року, коли загроза опинитися в епіцентрі стихійного лиха виявиться мінімальною.
Наприклад, знаючи про те, що в літні місяці у В’єтнамі часто йдуть затяжні дощі, відбуваються численні підтоплення, і не рідкість тайфуни, можна вибрати для поїздки в країну інший час. Та й температура повітря влітку занадто висока для комфортного відпочинку.
З цієї статті ви дізнаєтеся хронологію природних катастроф, які відбувалися у В’єтнамі в минулому.
Землетруси
В’єтнам лежить на спокійній частині Євразійської літосферної плити, на віддалі від її кордонів із Тихоокеанською та Індо-австралійською плитами. Тому сейсмічна активність тут низька, і землетруси, хоч і відбуваються щорічно, не відрізняються високою інтенсивністю.
Найсильніший за останні сто років землетрус було зафіксовано в Тхайнгуені 1961 року. Його магнітуду оцінювали в 5.7. Жертв і особливих руйнувань зафіксовано не було.
У вересні 2023 року на півночі В’єтнаму біля кордонів із Китаєм сталася серія з 9 землетрусів із максимальною магнітудою 4.8. У результаті було пошкоджено кілька будівель, але жертв не було. Район Контума вважається найбільш сейсмоактивною зоною республіки. За останні 3 роки тут сталося понад 200 слабких землетрусів.
Вулканічні виверження
Період вулканічної активності на території країни закінчився в четвертинному періоді. Єдиний активний вулкан республіки Сендр розташований у Південно-Китайському морі за 150 кілометрів від узбережжя. Він являє собою групу вулканічних конусів заввишки до 70 метрів. Останнє виверження сталося 1923 року і призвело до утворення невеликої ділянки суші, яку пізніше було змито в море.
Повені
Сезон дощів, який починається в травні й триває по жовтень, стає причиною частих повеней. Виходять з річища гірські річки, перетворюючись на бурхливі потоки, підіймається рівень води в дельтах Меконгу і Хонгха, в горах опади спричиняють часті зсуви ґрунту.
Серпень 1971 року
Найкатастрофічнішою виявилася повінь на півночі республіки в серпні 1971 року. Проливні дощі призвели до небувалого паводку, який покрив понад 10% території В’єтнаму. Вода змивала дамби та руйнувала селища, забирала мости. Загалом кількість загиблих від цього катаклізму оцінюють у 100 тисяч осіб. Ніколи пізніше подібного розгулу стихії не відбувалося.
Жовтень 1999 року
Найсильніші зливи, які приніс тропічний шторм, тривали протягом 3 тижнів. Основний удар стихії припав на провінцію Тхатьен Хуа, де багато будівель у містах виявилися затопленими до рівня другого поверху. Ситуацію погіршували численні зсуви ґрунту. Унаслідок повені загинуло понад 600 осіб, близько 1 мільйона постраждали. Близько 40 тисяч будинків було повністю знищено, а 900 тисяч зазнали пошкоджень.
Жовтень 2020 року
І знову найсильніші зливи атакували центральний В’єтнам. Ця повінь була слабшою, але багато будинків виявилися затопленими на 1.7 метра. Потоки води затопили залізничне полотно, перервавши сполучення між містами. Того року загинуло понад 100 осіб.
Травень 2024 року
Незвичайна повінь сталася в травні 2024 року в місті Фантх’єт. Сильна злива призвела до того, що з навколишніх пагорбів на вулиці міста хлинули хвилі піску. Піщана повінь затопила деякі вулиці, піднімаючись на висоту 1.5 метра. Жертв вдалося уникнути, але багато будинків і транспортних засобів сильно постраждали.
Тайфуни
Більшість тропічних циклонів у регіоні розвиваються в період з травня по жовтень. Тут їх називають тайфунами, і вони часто завдають значних руйнувань і призводять до людських жертв. Щорічно на узбережжя країни накриває від 4 до 6 тайфунів.
1997 рік, тайфун Лінда
На початку листопада 1997 року на В’єтнам налетів тропічний шторм Лінда. Утворившись на схід від Філіппін, Лінда 2 листопада вийшла на берег у районі найпівденнішої провінції Ка Мау. Тайфун супроводжувався сильним вітром до 95 кілометрів на годину і проливними дощами. Шторм пошкодив 140 тисяч будинків, знищив 3 тисячі риболовецьких човнів, проривав дамби та зносив лінії електропередач. У результаті понад 3 тисячі людей загинули, а загальний збиток перевищив 385 мільйонів доларів.
2006 рік, тайфун Чанчу
У середині травня 2006 року вздовж узбережжя В’єтнаму пройшов тайфун Чанчу. Він викликав величезні хвилі, які зруйнували численні села на всьому узбережжі. Було потоплено кілька десятків суден. Загинула 21 людина, ще 400 рибалок зникли безвісти та пізніше стали вважатися вбитими.
2020 рік, тайфун Лінфа
У середині жовтня 2020 року на центральний В’єтнам прийшов із Філіппін тайфун Лінфа. Він приніс не тільки сильний вітер, до 85 кілометрів на годину, а й небувало сильні зливи. За кілька днів у регіоні випало 2290 міліметрів опадів, майже річна норма. У деяких місцях спостерігалися торнадо. У підсумку повені, ураган і торнадо стали причиною руйнування 1000 будинків, 160 кілометрів автомагістралей, 7 тисяч гектарів посівів. Загинули 112 осіб і 685 тисяч голів домашньої худоби.
Лісові пожежі
Причиною цього стихійного лиха зазвичай стає сильна спека, характерна для літнього періоду, і навіть проливні зливи часто не в змозі запобігти виникненню пожеж. Іноді причиною загоряння стає людський фактор – випалювання трави, підготовка нових земель для сільського господарства, багаття та аварії.
Червень-серпень 2019 року
Через небувалу спеку лісові пожежі охопили кілька провінцій центрального В’єтнаму. 22 червня в провінції Нгуан вогонь знищив 37 гектарів лісу, 28 червня в провінції Хатунь полум’я охопило сотні гектарів і впритул підійшло до низки населених пунктів. 7 липня пожежа сталася на горі Тхань Вінь. Для боротьби з пожежами було терміново організовано команду з понад 1000 лісничих і співробітників спеціальних служб, завдяки чому поширення вогню вдалося зупинити. Загалом за літо було знищено 782 гектари лісу.
Висновок:
Найбільшу загрозу для туристів, які відпочивають у В’єтнамі, становлять повені. Їхня сила може бути дуже високою, підйом води – стрімким, а наслідки – катастрофічними. Але пік повеней припадає на літо, тобто на низький туристичний сезон. Тому для масового туризму вони особливої небезпеки не становлять.
Землетрусів у країні майже не буває і їхню ймовірність можна не враховувати, плануючи відпочинок у В’єтнамі. Як немає в країні і вулканів.
Сезонні тайфуни, пов’язані з проходженням тропічних циклонів, відрізняються високою силою. Вони є основною причиною повеней, але найбільшу загрозу становлять для рибалок та їхніх поселень.
Загроза лісових пожеж для туристів мінімальна, найбільша кількість осередків загорянь фіксується в центральному В’єтнамі.
Найкращий час для поїздки до В’єтнаму – з листопада по грудень і з лютого по квітень, коли кількість опадів зменшується, і численні річки повертаються у свої річища. У цей час спадає або ще не починається літня спека, а зимова прохолода не заважає відпочинку на півночі країни.