Чилі є дуже привабливим туристичним напрямком, кількість тих, хто приїжджає сюди на відпочинок, постійно зростає. Туристів ваблять у країну її природа і чудові гори, пляжі, острови і джунглі, стародавні руїни. Це ідеальна країна для тривалих турів, піших прогулянок та інших активних видів відпочинку. Туристам слід заздалегідь дізнатися, з якими природними катаклізмами або катастрофами вони можуть зіткнутися. Стихійне лихо завжди приходить несподівано, але знаючи про його потенційну можливість до нього можна підготуватися.
Кліматичні особливості Чилі
Чилі розташоване на західному узбережжі Південної Америки. Вузькою смугою країна витягнулася з півночі на південь, доходячи до крайньої точки материка – архіпелагу Вогняна Земля.
Таке розташування є наслідком того, що клімат Чилі послідовно змінюється від посушливого тропічного, до морського помірного, мало не субантарктичного. На півночі Чилі ми зустрічаємо мляві пустелі, де опади трапляються раз на 10 років, на півдні – багатосніжні зими та пінгвінів, що влаштовують колонії на березі.
Уздовж узбережжя Чилі з півдня на північ і далі вздовж Перу йде холодна Перуанська течія, яку також називають течією Гумбольдта. Ця течія охолоджує океанічні води навіть улітку та мінімізує кількість опадів.
Середня ширина країни в напрямку від океану становить лише 177 кілометрів, що робить її рельєф досить одноманітним – це нескінченна гряда гір. Анди в районі Чилі доволі високі, у країні понад десяток вершин вище 6 тисяч метрів. Багато з них і взимку і влітку вкриті льодовиками. Там навіть діють гірськолижні курорти.
Зіткнення материкової та океанічної плит у районі Чилі призводить до частих вивержень вулканів і землетрусів.
До Чилі належать і низка архіпелагів та островів Тихого океану. Там свої особливості клімату і свої небезпеки, як, наприклад, на острові Пасха, розташованому на відстані 3500 кілометрів від материка.
Природні чинники, які можуть стати причиною стихійного лиха в Чилі:
- Сейсмічна активність. Дуже висока через зіткнення материкової та океанічної літосферних плит. У країні постійно існує небезпека сильного землетрусу. Щороку відбуваються сотні невеликих землетрусів.
- Вулканізм. У Чилі багато сплячих і діючих вулканів, часто відбуваються виверження. Але в більшості випадків виверження місцевих вулканів не відрізняються високою інтенсивністю.
- Гори. Високі гори, вкриті льодовиками, є постійним джерелом небезпеки. У них можуть відбуватися обвали, зсуви ґрунту, селі, каменепади та лавини.
Протяжна берегова лінія. Є можливим джерелом небезпеки внаслідок штормів та ураганів. Іноді на морському дні трапляються землетруси, які призводять до виникнення цунамі. - Велика кількість опадів. Може ставати причиною сильних повеней, зазвичай у вигляді селів – потоків бруду і води, що змітають усе на своєму шляху. Від цього лиха найбільше страждають центральні райони країни.
- Висока лісистість території та посухи. Сукупність цих чинників часто призводить до лісових пожеж на схилах гір.
Значення вивчення історії природних катастроф
Історія природних катастроф – це важлива інформація, яку необхідно вивчити перед поїздкою в обрану країну. Знаючи про потенційні небезпеки, які можуть на вас чатувати, можна не тільки вибрати правильне місце, а й час, сезон року, коли загроза опинитися в епіцентрі стихійного лиха виявиться мінімальною.
Наприклад, знаючи про те, що більша кількість опадів на курортах півночі країни випадає в період з червня до серпня, часто призводячи до повеней і сходів селів, можна вибрати для поїздки в ці регіони Чилі інший час.
З цієї статті ви дізнаєтеся хронологію природних катастроф, які відбувалися в республіці в минулому.
Землетруси
Усе західне узбережжя Південної Америки належить до сейсмічно активних регіонів планети, входячи в так зване Тихоокеанське вогняне кільце. Сейсмічна активність тут зумовлена зіткненням двох літосферних плит, що призводить до постійних підземних поштовхів. Однак, справді сильні землетруси відбуваються лише раз на кілька років.
30 серпня 1420 року, Атакама
Перші відомості про землетруси в Чилі відносяться до 1420 року, коли Америка ще не була відкрита європейцями. Відомостей про жертви та руйнування немає, але вдалося встановити, що магнітуда поштовхів перевищувала 9.5 бала, а цунамі відчули навіть у Японії.
19 листопада 1822 року, Вальпараїсо
Магнітуда землетрусу сягала 8.5 бала. У Вальпараїсо, великому порту на узбережжі, було зруйновано близько 700 будинків. Сильно постраждали навколишні селища. У шахтах загинули робітники. Цунамі заввишки 3.7 метра довершило руйнування. Загалом загинуло понад 500 осіб.
13 серпня 1868 року, Аріка
На той час Аріка була частиною Перуанської республіки, але зараз це територія Чилі. У районі цього курортного міста стався сильний землетрус, магнітудою 9.3 бала. У результаті місто було зруйноване повністю, так само як і сусіднє Піско. Дві послідовні хвилі цунамі, що прийшли слідом, досягали висотою 12 і 16 метрів. Вони довершили розгром, забравши життя 25 тисяч осіб.
24 січня 1939 року, Чильян
Землетрус у центральному Чилі сягнув сили у 8.5 бала. Він повністю зруйнував міста Чильян і Консепсьйон. В останньому було зруйновано театр, вокзал, вежі на площі Незалежності, сталися численні пожежі. Загальна кількість жертв перевищила 28 тисяч осіб.
22 травня 1960 року, Великий чилійський землетрус
Магніта поштовхів тоді сягала 9.3 бала, що виявилося найвищим показником за всю історію спостережень. Епіцентр поштовхів був за 700 кілометрів на південь від Сантьяго. Першим же ударом були повністю зруйновані міста Консепсьйон, Вальдівія та Осорно. Одразу після поштовху прийшло цунамі заввишки до 10 метрів і довершило руйнування. У результаті загинуло 6 тисяч осіб, більша їх частина – через цунамі.
3 березня 1985 року, Альгарробо
Сильні підземні поштовхи відчувалися по всьому центральному Чилі, зокрема в місті Вальпараїсо, де сталося обвалення кількох будинків. Сила поштовхів сягала 8 балів. Загалом у різних містах було пошкоджено 80 тисяч будинків, зсуви перекрили рух Панамериканським шосе, знищивши кілька мостів. Загалом загинуло 177 осіб, понад 2.5 тисячі дістали поранення.
16 вересня 2015 року, Кокімбо
Один з останніх сильних землетрусів стався біля міста Кокімбо. Його магнітуда сягнула 8.3 бала. Він призвів до відключень електрики, пожеж і руйнувань будівель. У результаті без даху над головою залишилися 9 тисяч осіб. Загинуло 15 осіб, ще 6 вважалися зниклими безвісти.
Цунамі
Епіцентр більшості чилійських землетрусів розташовується на морському дні, недалеко від прибережної лінії. Коливання морського дна змушують хвилюватися океан. Що сильніші поштовхи, то сильніші хвилювання, які вони викликають. Хвилі, що утворюються від підводних поштовхів, називаються цунамі. Вони відрізняються величезною руйнівною силою.
За роки спостережень цунамі біля берегів Чилі виникали десятки разів. Здебільшого вони не досягали висоти 2-3 метрів і не становили особливої загрози для населення. Але після найсильніших землетрусів висота цунамі могла досягати 10 метрів.
Найбільш руйнівними виявилися цунамі 1868 року (12-16 метрів) і 1960 року (10 метрів). Ці хвилі стали причиною загибелі сотень людей, і відчувалися навіть на іншому боці Тихого океану – в Японії.
Виверження вулканів
У країні налічують близько 2 тисяч вулканів, з яких приблизно 500 можуть становити реальну небезпеку. До числа найактивніших чилійських вулканів останнього часу входять:
Льяйма. Активний вулкан в області Арауканія висотою 3125 метрів. Останні виверження відбувалися в січні та липні 2008 і у квітні 2009 років. Вони супроводжувалися викидами попелу, піропластичними потоками та витіканням лави. При цьому евакуювалися жителі прилеглих селищ.
Ласкар. Активний вулкан на півночі країни висотою 5592 метри. Останнє його виверження почалося 2013 року і з невеликими перервами триває досі.
Серро-Хадсон. Вулкан на півдні країни, сильне виверження якого сталося 1991 року. У результаті в повітря було викинуто 4 кубічних кілометри попелу. У 2011 році відбулося нове посилення активності вулкана.
Зсуви, повені та селі
Зсуви в Чилі відбуваються з двох причин: після землетрусів і внаслідок рясних опадів, що призводять до розмиву гірських порід.
Через те, що Чилі – гірська країна, зсуви тут становлять реальну загрозу.
Класичним прикладом зсуву після землетрусу стали події 3 березня 1985 року. Тоді зсуви пошкодили кілька мостів, зупинивши рух Панамериканським шосе.
Прикладом зсуву ґрунту після зливи слугує нещодавня подія кінця грудня 2017 року. Тоді тривалі опади призвели до численних зсувів і смерті 15 осіб.
Причиною виникнення грязьових потоків – селів – завжди виявляються сильні дощі. Іноді достатньо одного дня інтенсивних опадів, щоб зійшов сель. Так це сталося 18 червня 1991 року в Антофагасті, коли селевий потік знищив 700 будинків і призвів до загибелі 91 людини.
У березні 2015 року північ країни зачепили численні повені, які супроводжувалися сходженням селів. Уряд навіть був змушений ввести надзвичайний стан. У підсумку 28 тисяч будинків було пошкоджено, 25 людей загинули.
Лісові пожежі
З початку цього століття Чилі регулярно страждає від сильних посух, що призводить до зростання кількості лісових пожеж. Однією з найскладніших виявилася ситуація з пожежами 2022 року. Тоді протягом сезону було зареєстровано 407 осередків загоряння, які охопили територію понад 430 тисяч гектарів.
У низці місць вогонь впритул підступав до населених пунктів, що стало причиною смерті 26 осіб. Згоріло понад 1100 будинків.
Вчені пов’язують збільшення кількості пожеж із глобальним потеплінням і зміною клімату.
Висновок:
Найбільшу загрозу для туристів, які відпочивають у Чилі, становлять землетруси.
Передбачити час, коли станеться черговий сильний землетрус, неможливо. Тому вирушаючи до Чилі слід бути готовими до такого повороту подій і знати порядок дій у разі виникнення надзвичайної ситуації. При підземних поштовхах з епіцентром в океані є ймовірність виникнення цунамі.
Небезпека вивержень у країні незначна, незважаючи на велику кількість активних вулканів.
Повені в країні короткочасні, раптові, але від цього не менш руйнівні. Вони часто супроводжуються сходом селів, адже відбуваються на невеликих гірських річках. Пік сезону повеней у різних районах країни припадає на різний час. Для півночі – це червень-липень, для центру – грудень-березень.
Лісові пожежі в країні трапляються, але їхня небезпека для туристів мінімальна.
Найкращий час для поїздки в Чилі – у вересні-листопаді або у квітні-травні. У міжсезоння зберігаються комфортні температура і погодні умови практично у всіх областях країни, що уможливлює екскурсії в будь-яку цікаву для вас точку Чилі.