Хорватія є дуже затребуваним туристичним напрямком. Сюди щороку приїжджають відпочити на розкішних пляжах Адріатичного моря, помилуватися красивими горами та оглянути історичні пам’ятки мільйони туристів. І, звісно, їм слід заздалегідь дізнатися, з якими природними катаклізмами чи катастрофами вони можуть зіткнутися. Стихійне лихо завжди приходить несподівано, але знаючи про його потенційну можливість до нього можна підготуватися.
Кліматичні особливості Хорватії
Хорватія частково розташована на узбережжі Адріатичного моря в зоні субтропічного клімату, який заведено називати Середземноморським, а частково в області помірного континентального клімату. Для країни характерний чіткий розподіл року на два сезони: спекотне і посушливе літо і прохолодну, з рясними опадами зиму. Причому кількість опадів на морському узбережжі набагато більша, ніж у континентальних районах.
Континентальна частина території країни розташована на Придунайській низовині. Тут переважають висоти близько 200 метрів над рівнем моря. Численні річки після дощів часто виходять із берегів.
Динарське нагір’я розділяє прибережну частину країни та континентальну. Найвища точка країни, гора Дінара, сягає 1831 метра над рівнем моря. Прибережні райони Хорватії заведено відносити до сейсмонебезпечних зон.
До потенційно небезпечних чинників, здатних стати причиною стихійного лиха, можна віднести:
- Сейсмічна активність регіону. Може призводити до сильних землетрусів із руйнуваннями та жертвами.
- Сезонні урагани та шторми. Призводять до руйнувань на узбережжі, зірваних дахів і вирваних із корінням дерев.
- Проливні опади. Характерні для зимового сезону і можуть стати причиною сильної повені не тільки на узбережжі, а й долинами численних гірських річок і приток Дунаю.
- Спекотна, посушлива погода. Влітку періодично призводить до загоряння лісових масивів.
- Стрімкі та кам’янисті скелі. Можуть стати причиною зсувів і каменепадів, що становлять загрозу для туристів.
Значення вивчення історії природних катастроф
Історія природних катастроф – це важлива інформація, яку необхідно вивчити перед поїздкою в обрану країну. Знаючи про потенційні небезпеки, які можуть на вас чатувати, можна не тільки вибрати правильне місце, а й час, сезон року, коли загроза опинитися в епіцентрі стихійного лиха виявиться мінімальною.
Наприклад, знаючи про те, що в другій половині зими в Хорватії спостерігається посилення штормових вітрів, що несуть зливові опади, можна вибрати для поїздки в країну іншу пору року.
З цієї статті ви дізнаєтеся хронологію природних катастроф, які відбувалися в Хорватії в минулому.
Землетруси
Останніми роками в Хорватії та навколишніх країнах не фіксувалися особливо сильні підземні поштовхи, але такі землетруси траплялися в минулому. Тому вчені-сейсмологи не виключають імовірність повторення катастрофічних землетрусів у регіоні.
26 березня 1511 року
Найсильніший землетрус магнітудою 8 балів стався в Індрії, на території сучасної Словенії. У Хорватії відчувалися поштовхи силою до 6 балів, які призвели до значних руйнувань. Навіть у Загребі сильно постраждав католицький собор. Загальна кількість жертв перевищила 15 тисяч осіб.
6 квітня 1667 рік
Землетрус магнітудою 6.5 бала стався біля Дубровника, який тоді мав назву Рогуза. Було зруйновано три чверті всіх міських будівель. Загинуло від 3 до 5 тисяч людей. Наслідком катастрофи став крах республіки Рогуза, яка після цієї події припинила своє існування.
9 листопада 1880 року
Землетрус отримав назву Великого Загребського, а його сила склала 6.3 бала. У результаті в місті було пошкоджено 1700 будівель, одна людина загинула. Одразу після перших поштовхів перелякані натовпи народу штурмували поїзди, які відходили, прагнучи виїхати якомога далі від місця катастрофи. Знову постраждав Загребський собор. Його реставрація після цього тривала 25 років.
7-11 січня 1962 рік
Серія підземних поштовхів вразила міста Подгора і Макарськ у південній Далмації. Магнітуда поштовхів сягала 6.2 бала. У результаті було сильно пошкоджено і зруйновано близько 3 тисяч будівель. 6 людей загинули, тисячі були змушені евакуюватися зі зруйнованих районів.
22 березня 2020 рік
Епіцентр цього землетрусу силою 5.5 бала знаходився всього за 7 кілометрів від Загреба. У його результаті було пошкоджено і стали непридатними для житла близько 2 тисяч будівель, а 1 людина загинула. Катастрофа сталася в розпал ковідних обмежень, що ускладнило боротьбу з епідемією.
29 грудня 2020 року
Останній із сильних землетрусів, зафіксованих у Хорватії, стався біля містечка Петринья. Його магнітуда перевищила 5.2 бала. За словами мера міста, було зруйновано половину всіх будівель. Загинули 7 осіб. Загальний збиток оцінюють у 5 мільярдів євро.
Цунамі
Як відомо, руйнівні хвилі цунамі утворюються після землетрусів або підводних зсувів. Для Адріатичного моря сильні цунамі не характерні, тут якщо й трапляються хвилі, то їхня висота не перевищує 2-3 метрів.
Так, після досить сильного землетрусу 1962 року вчені передбачали удар цунамі. За їхніми розрахунками, висота хвилі могла перевищити 1 метр. Але місцеві жителі зазначали, що ніякого цунамі не спостерігали або просто не помітили.
Іншою причиною цунамі може стати різкий перепад атмосферного тиску і резонанс погойдування морських вод. Таке цунамі називають метеорологічним. Саме воно сталося 27 липня 2014 року в районі міста Вела Лука. Хвиля цунамі досягла висоти 2 метри й викинула на берег кілька човнів.
Шторми та урагани
Взимку в Хорватії не рідкість сильні урагани та шторми. Їхньою причиною стає вітер бора, який спускається з гір, що оточують узбережжя, і викликає сильне хвилювання на морі. Це призводить до штормів і руйнувань у прибережній смузі.
Один із найсильніших ураганів в історії налетів на Далмацію 23 лютого 2019 року. У Спліті пориви вітру сягали рекордних 48 метрів на секунду. Вітер граючись валив вікові дерева, дорожні знаки, зривав дахи будинків. Багато катерів і яхт, що стояли біля берега, зазнали значних пошкоджень.
10 лютого 2016 року сильний шторм розігрався на півночі країни, в районі півострова Істрія. П’ятиметрові хвилі налетіли на містечко Ровінь, затопивши низинні райони. Пориви вітру сягали 100 кілометрів на годину. Жителі порівнювали своє місто з Венецією. На щастя, жертв вдалося уникнути.
Однак, не варто думати, що влітку Хорватія абсолютно безпечна щодо штормів. Катаклізми можливі й у цю пору року. Так, 29 травня 2022 року сильний шторм прокотився північчю країни. Вітер виривав дерева, обривав дроти, вода затоплювала вулиці міст. Ураган супроводжувався градом, розміром із тенісний м’яч.
Повені
Повені в Хорватії відбуваються з двох причин. У континентальній частині країни найнебезпечнішими є проливні дощі, які ведуть до підйому рівня річок і затоплення значної території. На узбережжі небезпеку становить штормовий нагін, що накриває міста і селища.
Найсильніші дощі йдуть у країні взимку та на початку весни. Наприклад, у грудні 2022 року дощі призвели до підйому води в річці Уна. Було затоплено кілька селищ і містечок. Місцеві жителі зміцнювали береги річки мішками з піском.
17 травня 2023 року безперервні дощі стали причиною найсильнішої повені, яку місцеві жителі порівнювали з апокаліпсисом. Будинки швидко йшли під воду і жителі ледь встигали евакуюватися. Кілька людей зникло безвісти.
Іноді повені трапляються і влітку, і тоді їх називають Раптовими. Така повінь паралізувала життя Загреба в ніч на 25 липня 2020 року. Вода затопила каналізацію і нижні поверхи будівель, перестав ходити транспорт, багато людей опинилися в пастці.
Зсуви ґрунту
Зазвичай після сильних опадів у гірській місцевості слід очікувати й зсувів ґрунту. Незважаючи на те що дуже високих гір у країні немає, зсуви все одно становлять небезпеку, особливо для тих, хто мандрує автомобілем.
Так, 14 грудня 2022 року після проливних дощів у низці регіонів Хорватії сталися зсуви ґрунту, було розмито дороги, постраждали кілька будівель. Загинула 1 людина.
19 березня 2018 року знову ж таки сильні дощі призвели до сходження зсуву ґрунту в містечку Костайніца. Було зруйновано 10 будинків, але людських жертв вдалося уникнути.
Лісові пожежі
Лісові пожежі стали вже звичним лихом для багатьох країн Європи. У Хорватії ситуація з ними краща, ніж у Франції чи Іспанії, але іноді полум’я вибивається з-під контролю. Так, найпотужніші лісові пожежі літа 2022 року не обійшли стороною республіку. У селі Расліна біля озера Прокля вогнем було знищено 20 будинків.
Роком раніше, у серпні 2021 року загорілося 800 гектарів лісу біля курортного міста Спліт. Влада задіяла значні сили та навіть авіацію, щоб зупинити просування вогню. Однак, на відпочинку численних туристів ця пожежа ніяк не позначилася.
Висновок:
Найбільшу загрозу для туристів у Хорватії становлять зимові шторми та урагани. Вони завдають максимальної шкоди інфраструктурі та доставляють безліч незручностей відпочивальникам. Зливи, які супроводжують урагани, можуть призводити до сильних повеней, що також не сприяє підвищенню безпеки.
Потенційно високу небезпеку для Хорватії становлять землетруси. Вони не регулярні, але в тому й ризик. Статися землетрус може в будь-який момент і передбачити його дуже важко.
Лісові пожежі контролюються владою і не становлять сильної загрози для туристів.
Найбезпечнішою порою року для відвідування Хорватії можна назвати літо. Спека в цю пору року хоч і сильна, але цілком терпима, а в горах так навіть комфортна. Море спокійне й опадів мінімальна кількість. В осінні та зимові місяці часто трапляються урагани та зливи, морська вода остигає і купатися в ній небезпечно.