Індонезія багато років залишалася одним із найпопулярніших у Південно-Східній Азії туристичним напрямком у жителів Європи. Сьогодні кількість туристів, які прибувають до країни неухильно зростає. До республіки їдуть не тільки з Європи, але також із сусідніх країн Азії, з Америки та Австралії. Туристам слід заздалегідь дізнатися, з якими природними катаклізмами або катастрофами вони можуть зіткнутися. Стихійне лихо завжди приходить несподівано, але знаючи про його потенційну можливість до нього можна підготуватися.
Кліматичні особливості Індонезії
Індонезія – країна на екваторі, розташована на тисячах великих і маленьких островів. Ці острови витягнулися широким мостом від південного краю півострова Малакка до найпівнічнішого краю Австралії. З півночі Індонезія омивається Тихим океаном, з півдня – Індійським. Берегова лінія республіки одна з найдовших у світі.
Море поблизу індонезійських островів дуже тепле і мілке. Береги прикриті від сильних штормів стіною коралових рифів. Через своє розташування Індонезія мало схильна до ударів тропічних циклонів.
Тектонічна будова Індонезії складна. Архіпелаг розташований на стику трьох літосферних плит: Євразійської, Індо-Австралійської та Тихоокеанської. Плити стикаються, наповзають одна на одну, створюючи найсильніші напруги в земній корі. Це стає причиною частих і сильних землетрусів у регіоні, а також активності вулканів. Індонезія лежить у зоні Тихоокеанського вогняного кільця.
Клімат країни – екваторіальний. Для нього характерні високі зволоження і температура. Цілий рік тут дуже спекотно, а взимку ще й надзвичайно волого. Дощі, повені, зсуви ґрунту та селі – ось типові лиха у вологий сезон.
До потенційно небезпечних факторів, здатних стати причиною стихійного лиха, можна віднести:
- Сейсмічна активність. Наявність лінії зіткнення трьох літосферних плит небезпечна можливими землетрусами. У країні щорічно фіксується понад 7 тисяч землетрусів магнітудою понад 4. Рідше трапляються дуже сильні землетруси, магнітудою 7 і вище.
- Вулканізм. В Індонезії розташовано понад 400 вулканів, багато з яких вивергаються постійно. Це один із найнебезпечніших регіонів світу, в якому завжди є ймовірність катастрофічного виверження.
- Протяжна берегова лінія. Завжди становить потенційну небезпеку через можливі шторми, урагани, цунамі. Більш небезпечною в цьому плані виявляється берегова лінія Індійського океану, тому що на півночі острови прикриті іншим архіпелагом – Філіппінами.
- Проливні опади. Повені – нерідке явище для країни. Затяжні проливні опади часто призводять до потопів, які можуть змивати цілі села.
- Високогір’я. Підвищують ймовірність виникнення зсувів, селевих потоків і каменепадів, що загрожують транспортному сполученню і поселенням.
- Джунглі. Висока лісистість території стає загрозою виникнення лісових пожеж, навіть у настільки зволоженому місці, як Індонезія.
Значення вивчення історії природних катастроф
Історія природних катастроф – це важлива інформація, яку необхідно вивчити перед поїздкою в обрану країну. Знаючи про потенційні небезпеки, які можуть на вас чатувати, можна не тільки вибрати правильне місце, а й час, сезон року, коли загроза опинитися в епіцентрі стихійного лиха виявиться мінімальною.
Наприклад, знаючи про те, що сезон дощів, коли найчастіше трапляються повені, триває з листопада по березень, можна вибрати для поїздки в Індонезію інший час.
З цієї статті ви дізнаєтеся хронологію природних катастроф, які відбувалися на островах у минулому.
Землетруси
Тектонічна особливість регіону в тому, що тут відбувається активне зіткнення трьох літосферних плит. Це стає причиною постійних струсів ґрунту в цьому районі. Найчастіше землетруси виявляються незначними за силою, але іноді вони досягають руйнівної величини. Тільки за останні сто років учені зафіксували понад 150 землетрусів, чия магнітуда перевищувала 7.
21 січня 1917 року
Рано вранці сильний землетрус магнітудою 6.6 струсонув центральну частину острова Балі. Підземні поштовхи призвели до утворення численних зсувів. У результаті було зруйновано цілі поселення, серйозно постраждали 2 тисячі храмів, загинуло понад 1500 осіб.
14 липня 1976 року
Цього разу епіцентр землетрусу знаходився на заході острова Балі, а сила поштовхів досягла 6.5 бала. В окрузі Булеленг було зруйновано близько 90% будинків, майже півмільйона людей позбулися даху над головою. Загальна кількість загиблих сягнула 573 людини.
12 грудня 1992 року
Епіцентр поштовхів розташовувався на острові Флорес, на схід від Балі. Сила поштовхів перевищила 7.8 бала. Найсильніше постраждало місто Маумер, у якому 90% будівель було повністю зруйновано. Після землетрусу на узбережжя налетіло цунамі, висотою до 4 метрів, яке посилило руйнування. Загальна кількість загиблих досягла 2500 осіб, а збитки перевищили 100 мільйонів доларів.
26 грудня 2004 року
Найруйнівніший і смертоносний за наслідками землетрус стався в морі біля західного узбережжя Суматри. Сила поштовхів сягала 9.3 бала. У результаті стався масштабний підводний зсув, що спровокував величезну хвилю цунамі. Від цунамі постраждали не тільки прибережні райони Індонезії, а й десятки інших країн басейну Індійського океану. Загальна кількість загиблих досягла 227 тисяч осіб, причому 167 тисяч із них загинули безпосередньо в Індонезії.
26 березня 2005 року
І знову епіцентр землетрусу знаходився біля північно-західного краю острова Суматра. Сила поштовхів була слабшою, але все одно досягла 8.6 бала. Землетрус викликав страшну паніку, адже нещодавнє цунамі ще добре запам’яталося місцевим жителям. Але цього разу катастрофи не сталося. На найближчому острові Ніос було зруйновано сотні будівель, багато жителів у паніці бігли в гори. Загальна кількість загиблих перевищила 900 осіб.
27 травня 2006 року
Епіцентр землетрусу магнітудою 6.4 знаходився на центральній Яві, одному з найбільш густонаселених районів республіки. Тому, незважаючи на порівняно невелику інтенсивність, кількість жертв виявилася величезною. Багато населених пунктів було зруйновано, постраждав і знаменитий храм Пранбанан. Загинуло понад 5 тисяч осіб.
28 вересня 2018 року
Останній сильний землетрус у цьому столітті стався зовсім недавно. Його епіцентр знаходився на північному краю острова Сулавесі, а магнітуда перевищила 7.6 бала. Землетрус призвів до утворення цунамі, максимальна висота якого становила 7 метрів. Також островом прокотилася хвиля селів, що ще більше збільшило розгром. У результаті загинуло 4 тисячі осіб, а 200 тисяч втратили притулок.
Виверження вулканів
Вулкани Індонезії, з одного боку, створюють надзвичайно родючий шар ґрунту й обіжнюються місцевими жителями, з іншого – служать джерелом постійної небезпеки. Найактивнішими вважаються 78 вулканів, а за кількістю вивержень, що призвели до людських жертв, країна посідає перше місце у світі.
10 квітня 1815 року
Катастрофічне виверження вулкана Тамбора на острові Сумбава стало найбільшим в історії людства за обсягом викинутого матеріалу. Його обсяг оцінюють у 180 кубічних кілометрів. Звук від вибуху чули за 2000 кілометрів на острові Суматра. Вулканічний попіл засипав Калімантан, Сулавесі та Яву і призвів до утворення вулканічної зими. Наступний 1816 рік навіть стали називати “роком без літа”. Загальна кількість загиблих досягла 12 тисяч осіб. Ще 60 тисяч померли внаслідок голоду і хвороб, що настали.
26 серпня 1883 року
Ця дата увійшла в історію, як рік катастрофічного виверження Кракатау, вулкана, розташованого в протоці між островами Ява і Суматра. Вибух знищив острів Раката в Зондській протоці, а його силу оцінюють у 200 мегатонн. Виверження призвело до потужного цунамі, яке в низці місць досягало висоти 45 метрів. У результаті кількість загиблих перевищила 36 тисяч осіб. Це виверження також призвело до вулканічної зими.
22 грудня 2018 року
На місці зруйнованого вулкана Кракатау незабаром став рости новий вулканічний конус. Він отримав назву Анак Кракатау. У грудні 2018 року новий вулкан вибухнув і підводний зсув став причиною сильного цунамі. Його висота сягала 5 метрів. Унаслідок цього загинули 450 осіб.
4 грудня 2021 року
Останнє сильне виверження в цьому столітті сталося на вулкані Семеру, розташованому на острові Ява. Хмара попелу піднялася на висоту 12 кілометрів, а схилами вулкана зійшли два потужні піропластичні потоки. Виверження тривало майже місяць і призвело до загибелі 69 осіб.
Повені
Це лихо характерне для архіпелагу в зимовий період, коли кількість опадів збільшується в рази. За смертоносністю повені не йдуть ні в яке порівняння із землетрусами та виверженнями, але також стають причиною людських жертв і серйозних руйнувань.
Січень-лютий 2021 року
Затяжні дощі стали причиною повені в Південному Калімантані. З берегів вийшли численні річки, зокрема Баріто, одна з найбільших у регіоні. Повені призвели не тільки до затоплення населених пунктів і доріг, а й до численних зсувів. Було евакуйовано понад 3 тисячі осіб, загинули 15, але багато хто досі вважається зниклим безвісти.
Циклони
Індонезія менше страждає від тропічних циклонів, ніж сусідні Філіппіни, на які припадає основний удар тихоокеанських тайфунів. Проте, і тут трапляються сильні циклони, які ставали причиною руйнувань і людських жертв.
Квітень 2021 року, циклон Сероя
Циклон сформувався наприкінці березня трохи південніше від індонезійського острова Тимор і став одним із найбільш руйнівних в історії країни. Він приніс на острови сильний вітер (до 165 кілометрів на годину) і рясні опади, що стали причиною повеней і зсувів. У результаті в країні загинули 173 людини.
Лісові пожежі
Лісові пожежі не є типовим лихом для Індонезії, адже навіть сухий сезон тут досить відносний і часто супроводжується потужними зливами. Однак, інтенсивне землекористування останніми роками призводить до порушення водного балансу в низці регіонів, і, як наслідок, до лісових пожеж. Одні з найсильніших пожеж вирували на заході Індонезії 1997 року. Димка від пожеж сягнула Таїланду і Шрі-Ланки. Вигоріли тисячі гектарів лісу, а загальний збиток перевищив 4 мільярди доларів. Жертв також не вдалося уникнути – у вогні загинули 254 людини.
Висновок:
Найбільшу загрозу для туристів, які відпочивають в Індонезії, становлять землетруси. Загроза катастрофічного землетрусу тут максимальна, порівняно з іншими популярними у туристів країнами.
Також велику небезпеку становлять численні вулкани, які в будь-який момент можуть почати виверження, що загрожує не тільки життю людей, а й міжнародним авіаперевезенням.
У зимовий період багато районів країни схильні до сильних повеней, але для туристичного Балі їхня загроза мінімальна. Як і загроза лісових пожеж, більш характерна для Суматри.
Найкращий час для поїздки в Індонезію – травень і вересень. Це період, коли кількість опадів мінімальна, хоча температура повітря і морської води залишаються дуже високими.