М’янма є туристичним напрямком, який набирає популярність, і, всупереч важкому економічному становищу та політичній нестабільності, кількість тих, хто приїжджає сюди на відпочинок, постійно зростає. Туристів ваблять у країну її природа: чудові гори, водоспади, джунглі, пляжі та численні історичні пам’ятки. Це ідеальна країна для тривалих турів, піших прогулянок та інших активних видів відпочинку. Туристам слід заздалегідь дізнатися, з якими природними катаклізмами або катастрофами вони можуть зіткнутися. Стихійне лихо завжди приходить несподівано, але знаючи про його потенційну можливість до нього можна підготуватися.
Кліматичні особливості М’янми
М’янма – країна на півночі півострова Індокитай у Південно-Східній Азії. Вона має протяжну берегову лінію, кілька десятків невеликих островів, і омивається водами Індійського океану.
На тектонічну ситуацію в країні впливає лінія зіткнення Індійської літосферної плити та Бірманської мікроплатформи, а також зона розлому з плитою Шан. Напруги, що накопичуються на лінії поділу, здатні викликати сильні землетруси, епіцентр яких частіше виявляється в гірських районах північного сходу країни.
Клімат М’янми – тропічний і субекваторіальний, з незначними температурними градієнтами по місяцях року. Фактично в країні виділяють три сезони: дощове літо з травня по жовтень, прохолодна зима з листопада по лютий, і посушлива та спекотна весна з березня по травень. Найбільше опадів випадає в прибережних районах – до 5000 міліметрів на рік.
Наприкінці весни та влітку узбережжя країни часто досягають циклони, що приходять з боку Індійського океану. Крім опадів вони супроводжуються штормами та ураганами.
Рельєф країни досить складний. Центральна низовина, якою протікають найдовші річки, оточена високими горами на півночі, сході та заході.
М’янма: природні чинники, які можуть стати причиною стихійного лиха
- Сейсмічна активність. Досить висока через зіткнення суміжних тектонічних плит. Існує ймовірність сильного землетрусу.
- Гори. У країні є досить високі гори, які належать до системи Гімалаїв. Висота деяких перевищує 5 кілометрів.
- Протяжна берегова лінія. Є можливим джерелом небезпеки внаслідок штормів, ураганів, цунамі.
- Зливові опади. Можуть ставати причиною сильних повеней, зсувів і селів – потоків бруду і води, що змітають все на своєму шляху. У період дощів багато районів країни виявляються відрізаними від решти її частини.
- Низьке зволоження і посухи. Сукупність цих факторів часто призводить до природних пожеж у гірських лісах.
Значення вивчення історії природних катастроф
Історія природних катастроф – це важлива інформація, яку необхідно вивчити перед поїздкою в обрану країну. Знаючи про потенційні небезпеки, які можуть на вас чатувати, можна не тільки вибрати правильне місце, а й час, сезон року, коли загроза опинитися в епіцентрі стихійного лиха виявиться мінімальною.
Наприклад, знаючи про те, що найбільша кількість опадів на узбережжі випадає в період з червня до вересня, часто призводячи до повеней, можна вибрати для поїздки в ці регіони М’янми інший час.
З цієї статті ви дізнаєтеся хронологію природних катастроф, які відбувалися в республіці в минулому.
Землетруси
Незважаючи на те що М’янма розташована в сейсмічно активному регіоні та досить сильні землетруси тут відбуваються майже щороку, до серйозних наслідків вони призводять рідко. Наразі найсильнішим вважається землетрус 2 квітня 1762 року в Читтагонзі. Його магнітуда оцінюється в 8.8 бала, він призвів до численних руйнувань і жертв, супроводжувався ударом цунамі. Однак достовірні відомості про ту подію не збереглися. Більше ми можемо сказати про недавні землетруси.
5 травня 1930 року
Відома як землетрус у Сва подія сталася о дев’ятій годині вечора в центральному регіоні країни. Його магнітуда сягала 7.4 бала. У містах Баго і Янгоні було зруйновано багато будівель, спалахували пожежі. Узбережжя зазнало удару цунамі. Людей підкидало в повітря, на землі спостерігалися поверхневі хвилі. Загальна кількість жертв оцінюється в 7 тисяч осіб.
6 листопада 1988 року
Сильний землетрус стався на кордоні М’янми та Китаю на півночі країни. Його сила оцінюється в 7 балів. Це гірський район із незначною щільністю населення, через що кількість жертв виявилася порівняно невеликою. Загинуло близько 900 осіб.
13 квітня 2016 року
Землетрус магнітудою 6.9 стався в ізольованому районі на півночі М’янми. Повідомлень про руйнування не надходило, але 1 людина загинула і 120 дістали поранення.
Повені
Катастрофічні повені в М’янмі виявляються звичайним і щорічним явищем, до якого жителі країни давно звикли. Періодично багато районів країни закриваються для туристів, бо опиняються майже повністю під водою. Сезон дощів у країні триває з травня по жовтень.
Липень-серпень 2015 року
Найсильніші проливні дощі почалися 16 липня і не припинялися до кінця серпня. Вони змивали сільськогосподарські угіддя, розмивали дороги та залізничні колії, зносили мости і будинки. Загальна кількість жителів, які постраждали від цих повеней, перевищила 1 мільйон осіб. Стихією виявилися охоплені 12 з 14 штатів М’янми. Зафіксовано 103 смертельні випадки.
Серпень 2018 року
Після проливних дощів відбулося сильне підняття рівня води в багатьох річках, що призвело до прориву греблі водосховища в центральному регіоні країни. Була затоплена автотраса, що з’єднувала столицю з іншими містами, підтоплені десятки населених пунктів. Постраждало 12 тисяч будинків, понад 60 тисяч осіб було терміново евакуйовано.
31 липня 2022 року
Цього дня за вісім годин випала рекордна навіть для М’янми кількість опадів – понад 260 міліметрів. Багато річок у регіоні Мандалай вийшли з берегів і накрили села та міста. Дуже сильно постраждало місто П’їн-У-Лвін, де обвалилося кілька будівель і мостів. На щастя, жертв вдалося уникнути.
Циклони
М’янма розташована трохи північніше і східніше від основної області поширення циклонів у цій частині Індійського океану. Тому тут вони слабші, ніж у сусідніх країнах. Проте, приблизно раз на 2-3 роки на узбережжя країни нападають дуже потужні циклони, призводячи до значних руйнувань і жертв.
Травень 2008 року, циклон Наргіз
2 травня на територію країни налетів дуже потужний тропічний циклон Наргіз. Ураганний вітер, що досягав швидкості 165 кілометрів на годину, призвів до утворення штормового нагону, який просунувся вглиб території місцями на 40 кілометрів. Були затоплені десятки міст і сотні сіл. Тільки в місті Лабутта загинуло понад 80 тисяч осіб. Загальна ж кількість жертв перевищила 138 тисяч осіб. Загальний збиток від проходження цього циклону оцінюється в 12 мільярдів доларів. Наргіз став найдорожчим і найбільш руйнівним циклоном у сучасній історії М’янми.
Липень 2015 року, циклон Комен
Цей тропічний циклон усією своєю міццю налетів на сусідній Бангладеш, але і в М’янмі призвів до значних руйнувань. Дощі, які він приніс на узбережжя, посилили сильну повінь. Багато будинків було затоплено до дахів, вимушеними біженцями стали 1.7 мільйона осіб. У підсумку понад 500 тисяч будинків виявилися повністю зруйнованими, а у водах стихії, що розбушувалася, загинули 132 людини.
30 травня 2017 року, циклон Мора
Цього дня помірно-сильний циклон Мора, піднявшись з боку Бенгальської затоки, досяг північно-західних штатів М’янми та завдав значних руйнувань. Швидкість вітру не перевищувала 110 кілометрів на годину, проте було зруйновано 4700 будинків і три мости. Під час падіння дерева загинув хлопчик, ще одну дитину забрало в море і вона зникла безвісти. У місті Раккін спостерігалося торнадо, яке занапастило 2 людей.
Травень 2023 року, циклон Мокка
Починаючи з 14 травня циклон Мокка накриває узбережжя М’янми. Швидкість вітру в його епіцентрі сягала 250 кілометрів на годину. Система раннього попередження допомогла уникнути численних жертв, проте загинуло близько 10 осіб, 70 тисяч терміново евакуювали, ще 150 тисяч втратили дах над головою. Загальний збиток сягнув 1.5 мільярда доларів.
Цунамі
Узбережжя М’янми рідко піддавалося ударам цунамі. Всього в історії збереглися дані про п’ять таких випадків, але сталися вони в основному дуже давно і достовірних фактів про жертви та руйнування не збереглося. Відбувалися цунамі в 1941, 1930, 1881 і 1762 роках.
26 грудня 2004 року
Найсильніше в історії людства цунамі в Індійському океані, що сталося після землетрусу біля індонезійського острова Суматра, завдало величезних збитків десяткам країн регіону. Не оминуло воно і М’янму, хоча тут руйнування були слабшими, ніж у сусідніх країнах. Причина цього в численних островах, які пом’якшили удар цунамі, і скелястому узбережжі. Проте, було зруйновано майже 800 будівель, 30 тисяч людей було евакуйовано, а близько 600 – загинули.
Лісові пожежі
Це стихійне лихо нетипове для М’янми, яка страждає від постійних дощів, але тим, проте займання лісів відбуваються в період короткого посушливого сезону з кінця лютого по квітень. Ці загоряння мають локальний характер і не завдають значної шкоди. Так, одна з найсильніших лісових пожеж сталася наприкінці лютого 2017 року в прикордонній з Китаєм зоні. Пожежа почалася на висоті понад 3 кілометри, що ускладнювало її гасіння, але загрози для життя людей не становила.
Висновок:
Найбільшу загрозу для туристів, які відпочивають у М’янмі, становлять повені.
Сезон дощів у країні триває з травня по жовтень і в цей час багато привабливих для туризму регіонів виявляються абсолютно недоступними. Ба більше, влада спеціально закриває в’їзд у постраждалі регіони, щоб уникнути непотрібних жертв серед туристів.
Загроза землетрусів у країні є, але вона незначна. Сильних землетрусів в останні роки тут не було.
Слід мати на увазі загрозу цунамі, яке може виникнути від підземних поштовхів поблизу узбережжя М’янми або сусідніх островів Індонезії.
Лісові пожежі в М’янмі трапляються й іноді поширюються на значні площі. Але загрози для туризму та місцевого населення вони не несуть.
Найкращий час для поїздки до М’янми – з листопада по лютий. Це період місцевої зими, коли встановлюється суха і ясна погода, а температура повітря не така велика, як навесні.