Панама не є найпопулярнішим туристичним напрямком, але кількість тих, хто приїжджає сюди на відпочинок, постійно зростає. Туристів приваблюють у країні її природа і чудові пляжі, гори та джунглі, річки та печери. Цікавим для багатьох виявляється знайомство з індіанськими племенами, що живуть далеко від благ цивілізації. Туристам слід заздалегідь дізнатися, з якими природними катаклізмами або катастрофами вони можуть зіткнутися. Стихійне лихо завжди приходить несподівано, але знаючи про його потенційну можливість до нього можна підготуватися.
Кліматичні особливості Панами
Панама розташована в Центральній Америці в Північній півкулі. Це унікальна країна в тому плані, що половина її лежить у Північній, а інша – у Південній Америці. Небагато на світі країн, які розташовані відразу на двох континентах.
Республіка розташована на неширокому перешийку, який простягнувся із заходу на схід. З півночі Панаму омивають води Карибського моря, з півдня – Тихого океану. Два водні басейни віднедавна з’єднуються через Панамський канал.
Довжина берегової лінії країни майже 2500 кілометрів, до неї належать і кілька десятків островів.
Рельєф країни складний. Уся центральна частина зайнята горами й хребтами, які вищі на захід, сходять нанівець у центрі й знову підіймаються на схід. Уздовж сильно порізаного бухтами узбережжя тягнуться низовини, вкриті мангровими заростями.
Панама розташована на стику кількох літосферних плит. Це Південноамериканська плита на сході, Північноамериканська плита на заході, Карибська – на півночі, плити Наска і Кокос – на півдні.
Незважаючи на велику кількість літосферних плит, особливих зрушень кори в цьому регіоні не спостерігається. Тому сильні землетруси трапляються тут не так часто, а проявів вулканізму не було досить давно.
Панама розташована в зоні вологого тропічного клімату. Для нього характерний поділ року на сухий і дощовий сезони. У Панамі сезон дощів починається в травні й триває до жовтня. З листопада по квітень – сухий сезон. Північне узбережжя отримує більше опадів, ніж південне. На півдні трохи прохолодніше через тихоокеанські бризи.
Природні чинники, які можуть стати причиною стихійного лиха в Панамі:
- Сейсмічна активність. Досить висока через наявність конкуруючих літосферних плит. Іноді трапляються сильні землетруси в сусідніх країнах, що зачіпають і Панаму.
- Вулканічна активність. Зараз діючих вулканів у Панамі немає. Але багато сплячих вулканів вивергалися порівняно недавно і можуть прокинутися будь-якої миті.
- Протяжна берегова лінія. Може виявитися небезпечним фактором під час надзвичайної ситуації, пов’язаної з підводним землетрусом, зсувом і хвилями цунамі. Також тут існує небезпека сильних штормів.
- Сезонні тропічні циклони. Призводять до сильних ураганів і великої кількості опадів, що часто стає причиною різного ступеня руйнувань, повеней і зсувів.
Значення вивчення історії природних катастроф
Історія природних катастроф – це важлива інформація, яку необхідно вивчити перед поїздкою в обрану країну. Знаючи про потенційні небезпеки, які можуть на вас чатувати, можна не тільки вибрати правильне місце, а й час, сезон року, коли загроза опинитися в епіцентрі стихійного лиха виявиться мінімальною.
Наприклад, знаючи про те, що з травня до вересня розпочинається дощовий сезон, коли часто дме сильний вітер і збільшується кількість опадів у головних туристичних районах, можна обрати для поїздки в Панаму інший час.
З цієї статті ви дізнаєтеся хронологію природних катастроф, які відбувалися в республіці в минулому.
Землетруси
Основною причиною землетрусів у Панамі стають зіткнення літосферних плит, які концентруються в цьому районі. Найнебезпечнішим у плані виникнення сейсмічних подій виявляється захід країни. Там стикаються Північноамериканська, Карибська і плита Кокос.
2 травня 1621 року
Цей землетрус вважається першим з офіційно зареєстрованих сейсмічних подій у цьому регіоні. Його епіцентр знаходився в районі розлому Сан-Мігель, там, де зараз прокладений Панамський канал. Магнітуда становила близько 7 балів. У Панама-В’єхо тоді мешкало близько 5 тисяч осіб, що дало змогу уникнути значних жертв. Але майже всі будівлі в місті виявилися зруйнованими, зокрема церква і казарми. Повідомлялося про невелику хвилю цунамі, що затопила найближчу до узбережжя вулицю.
7 вересня 1882 року
Цього разу землетрус був сильнішим, але його епіцентр знаходився в Карибському морі, біля островів Сан-Блас. Магнітуда поштовхів перевищила 8.2 бала. Вони відчувалися в містах Панама і Колон. Після землетрусу на узбережжя налетіло цунамі, висотою до 3 метрів. У результаті в містах було зруйновано кілька будівель, особливо постраждали дзвіниці церков. Загинуло 250 осіб, зокрема 75 безпосередньо від цунамі.
22 квітня 1991 року
Найсильніший зі спостережуваних останніми роками землетрусів стався на території Коста-Ріки, але ґрунтовно пошарпав Панаму. Його магнітуда становила 7.7 бала. У результаті в низці населених пунктів було зруйновано будівлі, постраждали мости й автотраси. Серйозної шкоди було завдано островам Бока-дель-Торро. Загалом у Панамі загинуло 79 осіб.
25 грудня 2003 року
Останній землетрус, який супроводжувався людськими жертвами, стався на заході країни, біля кордону з Коста-Рікою. Його магнітуда сягала 6.5 бала. Найбільших збитків зазнало містечко Пуерто-Армуельс на тихоокеанському узбережжі, де було зруйновано кілька будівель. Відлуння землетрусу відчувалися і в Панама-сіті. Тоді загинули 2 людини, ще 75 отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Виверження вулканів
У Панамі розташовані щонайменше три сплячі вулкани, які вивергалися відносно недавно. Серед них і найвища гора країни – вулкан Бару. Востаннє він вивергався 1550 року і відтоді вулканічної активності не проявляв. Однак, вчені, які досліджували вулкан, дійшли висновку, що його виверження може трапитися найближчими роками й у такому разі виявиться дуже сильним. Це може серйозно загрожувати туристичній інфраструктурі регіону, адже Бару є популярною місцевою визначною пам’яткою.
Два інших вулкани – Ель-Вальє і Ла-Егуада – також не проявляли активності принаймні останні 500 років.
Циклони, повені, зсуви ґрунту
Незважаючи на своє розташування в зоні тропічного клімату, Панама опиняється осторонь від басейну поширення як Атлантичних, так і Тихоокеанських циклонів. Лише краєм вони можуть зачіпати територію країни, проте, завдаючи іноді серйозної шкоди. Сезон тропічних ураганів у тропіках Північної півкулі припадає на літо – період з травня по жовтень. Його пік – на жовтень і початок листопада.
Жовтень 1988 року, ураган Джоан
Сильний тропічний шторм Джоан обернувся катастрофою для низки центральноамериканських держав, але лише краєчком зачепив Панаму. Якщо в сусідній Коста-Ріці від наслідків проходження урагану загинуло понад 70 осіб, то в Панамі справа обійшлася затопленими будинками та низкою зсувів, які пошкодили дороги. Жертв вдалося уникнути, а загальний збиток було оцінено в 60 мільйонів доларів.
Жовтень 1998 року, ураган Мітч
Ураган, що став одним із найбільш руйнівних для країн Центральної Америки, не оминув і Панаму. У низці регіонів країни пролилася рекордна кількість опадів, до 300 міліметрів на добу. Особливо постраждали провінції Чірікі та Дар’єн. Там спостерігалися сильні повені, які призвели до загибелі 3 осіб, а тисячі залишилися без даху над головою.
Листопад 2009 року, ураган Іда
Цей тропічний шторм усією своєю силою налетів на Нікарагуа, країну, що лежить на північ від Панами. Але його відгомони торкнулися і республіки, завдаючи значних збитків. У провінції Верагуас сильні дощі спричинили повінь, через яку багато сотень жителів були змушені покинути свої будинки. Низка селищ виявилася затопленою по самі дахи.
Листопад 2016 року, ураган Отто
Цей циклон став відомим, як перший ураган за останні десятиліття, який зумів перейти з Атлантичного океану в Тихий. Він пройшовся Коста-Рікою, Нікарагуа і Панамою. У столиці країни ураган легко виривав дерева, одне з яких розчавило припаркований автомобіль, внаслідок чого загинула дитина. Двоє людей потонули під час розливу річки в Панама-сіті, ще троє загинули під час сходження зсуву ґрунту. Загальна кількість жертв склала 9 осіб.
Жовтень 2017 року, ураган Нейт
Цей ураган став найруйнівнішим в історії сусідньої Коста-Ріки, але й Панамі не вдалося залишитися осторонь. Найсильніші дощі пройшли у всіх центральних і західних провінціях республіки, призводячи до повеней і зсувів. Шквалистий вітер валив дерева і зривав дахи, річки, що розлилися, забирали автомобілі та руйнували мости. Понад 4 тисячі будинків виявилися повністю зруйнованими. У результаті загинуло 7 осіб, причому 6 з них виявилися поховані під сильним зсувом.
Висновок:
Найбільшу загрозу для туристів, які відпочивають у Панамі, становлять землетруси та циклони. Якщо землетрус може статися в будь-який час і передбачити його можна лише з певною часткою ймовірності, то урагани найчастіше приходили в Панаму з боку Карибського моря в жовтні-листопаді.
Сильних руйнувань циклони в країні не завдавали. Їхню міць тут неможливо порівняти з ураганами, що руйнують східне узбережжя США, Кубу, Гаїті. Але урагани завжди ставали причиною повеней, а оскільки Панама – країна гірська, то й зсувів. Це неодноразово призводило до людських жертв. З туристичних регіонів найбільш схильні до ударів циклонів острови Бока-дель-Торро.
Інших стихійних лих, як то: виверження вулканів, лісові пожежі, посуха та інше, побоюватися в Панамі не треба. Вони вкрай малоймовірні.
Найкращий час для поїздки в Панаму – з листопада по березень. У цей час тут стоїть суха і так само спекотна зима. Температури повітря і води залишаються стабільно високими, купальний сезон перебуває в самому розпалі. При цьому взимку в країні мінімальна кількість дощів.