Папуа Нова Гвінея є туристичним напрямком, що набирає популярності. Щороку дедалі більше людей приїжджають на острови, щоб відпочити на чудових пляжах, познайомитися з культурою та звичаями аборигенів і помилуватися красивою природою. Їм слід заздалегідь дізнатися, з якими природними катаклізмами або катастрофами вони можуть зіткнутися. Стихійне лихо завжди приходить несподівано, але знаючи про його потенційну можливість до нього можна підготуватися.
Кліматичні особливості Папуа-Нової Гвінеї
Острів Нова Гвінея розташований у південній півкулі недалеко від екватора. Його береги омивають води Тихого і, меншою мірою, Індійського океанів. Протяжність берегової лінії держави перевищує 5 тисяч кілометрів.
Близькість екватора знижує ризики опинитися в епіцентрі циклонів, які поширюються в трохи вищих широтах.
Клімат острова від субекваторіального до вологого тропічного. Чітко вираженої межі між сезонами немає. Температура повітря приблизно однакова протягом усього року.
Острів розташований у зоні високого зволоження, але в різних його районах максимум опадів може припадати на різні місяці. Так, на півдні сезон дощів триває з листопада по квітень, а в північному місті Лае – з травня по жовтень.
Геологічно Нова Гвінея належить до Австралії. Острів розташований на самому краю Австралійської літосферної плити, яка стикається з Тихоокеанською. Це призводить до численних землетрусів і вулканічної активності.
Значна частина території острова вкрита високими горами, де можливі обвали та каменепади.
До потенційно небезпечних чинників, здатних стати причиною стихійного лиха, можна віднести:
- Сейсмічна активність. Зіткнення двох літосферних плит, на кордоні яких знаходиться острів, загрожує сильними землетрусами та цунамі, що виникають після них.
- Велика протяжність берегової лінії. Загрожує країні раптовими повенями, ударами цунамі, зсувами та іншими неприємностями.
- Вулканізм. Знаходження Папуа в зоні Тихоокеанського вогняного кільця призводить до сильної вулканічної активності.
- Сезонні урагани та шторми. Незважаючи на те що основні тропічні циклони проходять осторонь від Нової Гвінеї, їхня загроза велика.
- Проливні дощі. Можуть спричиняти короткочасні повені та розливи гірських річок.
- Високі гори. У них можуть траплятися зсуви, каменепади.
- Велика лісистість. Є ймовірність виникнення та поширення лісових пожеж.
Значення вивчення історії природних катастроф
Історія природних катастроф – це важлива інформація, яку необхідно вивчити перед поїздкою в обрану країну. Знаючи про потенційні небезпеки, які можуть на вас чатувати, можна не тільки вибрати правильне місце, а й час, сезон року, коли загроза опинитися в епіцентрі стихійного лиха виявиться мінімальною.
Наприклад, знаючи про те, що сезон тропічних циклонів, коли найчастіше трапляються сильні шторми, розпочинається в листопаді і триває до квітня, можна обрати для поїздки на Нову Гвінею інший час.
З цієї статті ви дізнаєтеся хронологію природних катастроф, які відбувалися на острові в минулому.
Землетруси та цунамі
Папуа знаходиться в зоні високої сейсмічної активності, що зумовлено зіткненням двох літосферних плит. Невеликі землетруси трапляються тут із високою регулярністю, а приблизно раз на рік відбувається досить сильна сейсмічна подія. Ось список найпомітніших землетрусів останнього часу.
17 липня 1998 року
Сильний землетрус магнітудою 7 балів стався за 25 кілометрів від узбережжя на самій півночі країни. У довколишніх містах розгойдувалися будинки, що змусило людей вибігти на вулиці. Але основний удар прийшов пізніше. Землетрус викликав великий підводний зсув ґрунту. Це призвело до виникнення цунамі. Цунамі налетіло на узбережжя, завдавши величезних руйнувань. Максимальна висота хвилі оцінюється в 15 метрів. Загинуло 2200 осіб.
16 листопада 2000 року, Нова Ірландія
Не тільки Нова Гвінея страждає від землетрусів. Дістається й іншим островам, що входять до складу Папуа. Так, 2000 року сильний землетрус стався в Новій Ірландії. Його магнітуда сягала 8 балів. Він також призвів до виникнення цунамі, але досить слабкого – висота хвилі не перевищувала 3 метрів. Найбільших руйнувань зазнав Бугенвіль, там сотні будинків виявилися зруйнованими. Загинули 2 людини.
22 січня 2017 року, Бугенвіль
Сильний землетрус стався в самому центрі острова Бугенвіль. Його магнітуда перевищила 7.9 бала. Підземні поштовхи призвели до утворення численних зсувів і руйнувань будівель. Особливо постраждало місто Араве. Загинули 5 підлітків у різних частинах острова – усі вони опинилися під завалами.
25 лютого 2018 року, Комо
У центральній частині острова Нова Гвінея стався потужний землетрус. Його магнітуда сягала 7.5 бала. Землетрус супроводжувався численними афтершоками та відчувався навіть на індонезійській частині острова. Особливо постраждали міста Комо і Менді. Загальна кількість жертв склала 160 осіб, а понад 17 тисяч вимушено були переселені в інші райони.
11 вересня 2022 року, Моробе
Цього разу землетрус стався на північному заході країни. Його осередок розташовувався на глибині 39 кілометрів, а магнітуда становила 7.9 бала. Поштовхи спричинили численні обвалення будівель, каменепади на гірських дорогах і зсуви ґрунту. Було пошкоджено місцеву гідроелектростанцію, що призвело до відключення подачі електрики в низку населених пунктів. У результаті загинула щонайменше 21 людина.
Виверження вулканів
Нова Гвінея розташована в межах вулканічного Тихоокеанського вогняного кільця. У цьому регіоні налічується 80 вулканів, серед яких 18 є діючими. Нижче наведено список найбільш активних вулканів острова.
Манам
Цей стратовулкан розташований на однойменному острові за 13 кілометрів від берегів Нової Гвінеї. Вивергається регулярно, через що 2004 року з острова було евакуйовано 9 тисяч осіб. Наразі острів Манам безлюдний. Останнє виверження відбулося 2013 року. Піропластичні потоки регулярно доходять до морського узбережжя.
Сакар
Активний стратовулкан на однойменному острові. Довгий час не вивергався, але починаючи з 2009 року проявляє постійну активність.
Ріттер
Стратовулкан у протоці Дамп’єр. Відомий катастрофічним виверженням 1888 року, коли вибухом було майже повністю зруйновано острів, на якому він знаходився. Зараз являє собою частину кальдери і постійно проявляє активність. У 2007 році стався сильний землетрус, який спричинив локальне цунамі та призвів до евакуації населення з сусідніх островів.
Лонг-Айленд
Цілий вулканічний острів біля північного узбережжя. На ньому розташовано кілька кратерів. Останнє виверження датується 1993 роком. Дуже сильне виверження сталося 1660 року і супроводжувалося викидом величезної кількості попелу, ставши в місцевих легендах символом Темних часів.
Тавурвур
Активний вулкан на острові Нова Британія. Останнє виверження сталося 1994 року і від нього сильно постраждало місто Рабаул. Городяни встигли вчасно евакуюватися, але 5 людей все одно загинули, причому один з них постраждав від удару блискавки, що супроводжувала хмару попелу.
Шторми та урагани
Тропічні циклони рідко зачіпають береги Нової Гвінеї, проходячи або на північ від неї та обрушуючись на Філіппіни, або на південь. Однак, сильні шторми в зимовий час не рідкість у країні. Так, один із найпотужніших ураганів останніх років стався в січні 2015 року.
Сильний вітер налетів на провінцію Дживак. Шторм супроводжувався проливними дощами, що призвело до повені. Річка Кіміл вийшла з берегів і затопила кілька селищ. Найбільше постраждали кавові плантації, де було знищено сотні дерев.
Повені та лісові пожежі
Особливістю субекваторіального та тропічного клімату виявляється значна кількість опадів. Так, Папуа знаходиться в зоні підвищеного зволоження, за рік тут можуть випадати від 5000 до 8000 міліметрів опадів. Часто тропічні зливи стають причиною локальних і нетривалих повеней.
17 лютого 2018 року, Бугенвіль
Острів Бугенвіль вважається найвологішим місцем країни. Опадів тут випадає більше, ніж де б то не було. Того лютого безперервні дощі йшли майже тиждень, що призвело до катастрофічного підйому води. Бурхливі потоки змивали будинки, руйнували дороги, перевертали автомобілі. Кілька населених пунктів виявилися повністю відрізаними від зовнішнього світу.
21 листопада 2007 року
Найсильніша і найруйнівніша повінь за останні роки сталася на північному сході країни. Тропічний циклон зачепив Нову Гвінею краєм, але це призвело до надзвичайно потужного паводку і вимушеної евакуації населення. Для допомоги жителям було відправлено навіть військові частини та вертольоти. Постраждали кілька населених пунктів, сотні будинків було зруйновано. Кількість загиблих і зниклих безвісти склала 160 осіб.
Лісові пожежі рідко відбуваються в Папуа, в чому чимала заслуга вологого клімату. Однак, у минулому відбувалися досить великі пожежі, часто спричинені виверженнями вулканів. Вчені виявили, що низка лісів виникла на місці минулих пожеж.
Висновок:
Найбільшу загрозу для туристів, які відпочивають на Папуа Новій Гвінеї, становлять землетруси. Це стихійне лихо відбувається регулярно, але, на щастя, не відрізняється високою інтенсивністю. Глобальних руйнувань зафіксовано не було, що пояснюється невисокою щільністю населення і відсутністю висотних будівель. Зі зростанням потоку туристів і розвитком відповідної інфраструктури землетруси можуть почати становити реальну небезпеку.
Є в Папуа і небезпека виверження. Тут багато вулканів, які проявляють активність.
Небезпека тропічних циклонів у країні незначна, хоча в дощовий сезон на острови накривають не лише зливи, а й сильний вітер. Це часто стає причиною повеней і порівняно незначних руйнувань.
Гориста місцевість також є джерелом підвищеної небезпеки. Тут часто відбуваються зсуви ґрунту, спричинені землетрусами або опадами.
Небезпеки лісових пожеж для Папуа майже немає.
Загальний рівень небезпеки стихійних лих оцінюється як середній.
Найкращий час для поїздки в Папуа Нову Гвінею – з травня по вересень. Це час зими в Південній півкулі, коли закінчується сезон тропічних циклонів, а кількість опадів суттєво зменшується. Втім, для півночі країни найкращим часом навпаки виявляються літні місяці червень-серпень.