Уругвай є перспективним туристичним напрямком, який набирає популярності. З кожним роком зростає кількість людей, які відвідують цю південноамериканську країну заради її природи, пам’яток і нових вражень. Їм слід заздалегідь дізнатися, з якими природними катаклізмами або катастрофами вони можуть зіткнутися. Стихійне лихо завжди приходить несподівано, але знаючи про його потенційну можливість до нього можна підготуватися.
Кліматичні особливості Уругваю
Уругвай – типова країна південно-східної частини Південної Америки. Вона цілком розташована в Південній і Західній півкулях, має протяжну берегову лінію.
Уругвай омивається водами Атлантичного океану. Він розташований у зоні субтропічного клімату, тобто трохи нижче широт, у яких спостерігаються сильні пасати. Це певною мірою усуває небезпеку потужних циклонів, але не виключає їхньої появи в принципі.
Рельєф країни переважно горбистий, без наявності високих гір. Найвища точка Уругваю підіймається над рівнем моря на 514 метрів, що важко навіть назвати горою. Тому вітри з океану легко проникають углиб території країни, несучи з собою опади та температурні зміни. Клімат країни величезною мірою залежить від цих вітрів.
Для субтропічного клімату характерний поділ року на 4 сезони, значна диференціація середньомісячних температур, але при цьому і рівномірний розподіл опадів. Однак останніми роками Уругвай дедалі частіше страждає від посух, що незвично для цього типу клімату.
Сейсмічна ситуація в країні спокійна, Уругвай розташований на стародавній материковій платформі, далеко від місць зіткнення тектонічних плит.
Значна площа країни вкрита лісами та пампою – південноамериканським варіантом степу, що робить можливими виникнення природних пожеж.
Природні чинники, які можуть стати причиною стихійного лиха:
- Сейсмічна активність. Дуже низька, але не виключає можливості землетрусу.
- Протяжна берегова лінія. Може піддаватися впливу штормів, циклонів, цунамі.
- Сезонні урагани та шторми. Посилюються з листопада по квітень і можуть спричиняти руйнування на береговій лінії.
- Проливні дощі. Можуть спричиняти короткочасні повені, прориви гребель на водосховищах, і розливи численних річок.
- Велика площа лісів і степів, посуха. Є ймовірність виникнення та поширення природних пожеж.
Значення вивчення історії природних катастроф
Історія природних катастроф – це важлива інформація, яку необхідно вивчити перед поїздкою в обрану країну. Знаючи про потенційні небезпеки, які можуть на вас чатувати, можна не тільки вибрати правильне місце, а й час, сезон року, коли загроза опинитися в епіцентрі стихійного лиха виявиться мінімальною.
Наприклад, знаючи про те, що вже у квітні температура води знижується настільки, що купання стає неможливим, а в червні-серпні часто йдуть холодні дощі та дмуть сильні вітри, можна обрати для поїздки в Уругвай інший час.
З цієї статті ви дізнаєтеся хронологію природних катастроф, які відбувалися в республіці в минулому.
Землетруси
Уругвай розташований далеко від місць зіткнення тектонічних плит, тобто в досить спокійній сейсмічній зоні. Не дивно, що місцеві жителі практично не знайомі з самим поняттям підземних поштовхів. Це дається взнаки й призводить до сильної паніки в разі реального землетрусу. Мабуть, туристам слід побоюватися панічних настроїв уругвайців сильніше, ніж самого можливого землетрусу.
15 серпня 1848 року
Це перший землетрус біля узбережжя Уругваю, про який збереглися хоч якісь відомості. Його магнітуда оцінюється в 5-6 балів, а поштовхи відчувалися не тільки в Монтевідео, а й у Буенос-Айресі, що лежить на іншому березі Ла-Плати.
14 січня 1884 року
Епіцентр цього землетрусу знаходився в затоці Ла-Плата, недалеко від міста Колонія-дель-Сакраменто. Магнітуда сягала 5.5 бала. Поштовхи відчувалися як в Уругваї, так і в Аргентині, викликаючи чималу паніку. На щастя, на той час чисельність населення в містах була значно нижчою, а висотних будівель не було в принципі. Тому повідомляється про загибель лише кількох людей, причому майже всі вони постраждали під час цунамі, яке було несильним.
Надалі підземні поштовхи траплялися неодноразово: у 1894, 1907, 1920, 1971, 1988 роках, але їхня сила була незначною. Так, 10 січня 1990 року стався землетрус магнітудою 3.3 бала. Він виявився єдиним, чий епіцентр розташовувався в межах материкової частини країни.
Нині сейсмографи фіксують близько 10 дрібних струсів земної кори в районі Уругваю щорічно.
Циклони, шторми та повені
Незважаючи на те що Уругвай розташований на південь від звичайної області поширення тропічних циклонів в Атлантичному океані, це лихо не оминає країну стороною. Іноді сюди приходять циклони, які метеорологи називають позатропічними. Вони стають причиною сильних, ураганних вітрів, штормів, дощів і повеней. Пік повеней припадає на місцеву зиму – період з травня по вересень.
Квітень 1959 року
Майже місяць, з 23 березня по 24 квітня, Уругвай заливали надзвичайно сильні дощі. Вони принесли небувалу кількість опадів, спричинивши підвищення рівня води в багатьох річках регіону. Як наслідок, сталося кілька повеней, що зруйнували невеликі поселення. Найкатастрофічнішою стала повінь, спричинена проривом греблі Рінкон-дель-Бонете на річці Ріо-Негро.
23 серпня 2005 року
Позатропічний циклон спричинив найсильніший шторм, що супроводжувався ураганним вітром. Швидкість вітру в поривах досягала 187 кілометрів на годину, що стало абсолютним рекордом для цієї південноамериканської країни. Циклон зародився в океані й вийшов на берег у районі курорту Кію-Ордейг. Шторм завдав величезної шкоди містам Монтевідео, Мальдонадо і Колонія-дель-Сакраменто. Там було пошкоджено міську інфраструктуру, вирвано з корінням десятки дерев, зірвано покрівлю з будинків. Унаслідок цього загинуло 10 осіб, а 10 тисяч залишилися без електрики та зв’язку.
19 вересня 2012 року
Ще один сильний позатропічний циклон знову досяг берегів Уругваю. Швидкість вітру становила 170 кілометрів на годину. Шторм накрив міста південного і східного узбережжя – Монтевідео, Сан-Хосе, Колонія-дель-Сакраменто. Влада обмежила рух транспорту в постраждалих містах і рекомендувала жителям не залишати притулків. Але внаслідок повені, яка накрила місто Сан-Хосе, 3 людини потонули.
17 січня 2022 року
Після періоду надзвичайно сильної спеки столицю країни Монтевідео накрили проливні дощі. Вони йшли кілька годин поспіль і переросли у справжню повінь. Було затоплено кілька районів міста, вулицями пливли автомобілі та сміттєві баки, понад 17 тисяч будинків опинилися без світла. Багатьом жителям міста потрібна була термінова евакуація. На щастя, жертв не було.
Посуха і лісові пожежі
З початку цього століття Уругвай зіткнувся зі збільшенням кількості посух, раніше абсолютно нетипових для регіону. Вчені пов’язують цей процес із глобальними кліматичними змінами, а також із явищем Ла-Нінья. Так посухи спостерігалися у 2008 і 2009 роках. Потім вони повторилися 2018 року. І, нарешті, розігралися в сезоні 2022-2023 років.
Посуха 2022-2023 років
Скорочення сезонної кількості опадів почали спостерігати за два роки до початку посухи. У період з жовтня 2022 по лютий 2023 року близько 60% території країни опинилися у владі екстремальної посухи. З нестачею питної води зіткнулося понад 75 тисяч осіб у п’яти департаментах. Пересохли низка водосховищ, а в Монтевідео відбулися масові протести через підвищену солоність води в системі водопостачання.
Посуха стала причиною численних лісових пожеж, які не обійшлися без людських жертв. Так, 28 січня вогонь впритул підійшов до прибережного міста Ла-Фореста, де від вогню і щільного диму померли кілька місцевих жителів.
Загальний збиток від посухи оцінюють у 500 мільйонів доларів.
Висновок:
Найбільшу загрозу для туристів, які відпочивають в Уругваї, становлять повені, спричинені проливними дощами. Їхній пік припадає на місцеву зиму, тобто травень-вересень, а й в інший час позатропічні циклони можуть принести сильні опади та спричинити повінь у прибережних районах.
Ураганний вітер, що супроводжує циклони, також становить небезпеку, насамперед пов’язану з падінням дерев і частин покрівлі.
Лісові пожежі, які дедалі частіше відбуваються в країні через тривалу посуху, можуть призводити до людських жертв навіть у прибережних містах, якщо ті оточені лісами.
Від посухи насамперед страждають сільські жителі, але в містах може гостро відчуватися нестача питної води.
Загроза землетрусів у країні мінімальна, загрози вивержень вулканів немає в принципі. Хвилі цунамі іноді спостерігалися, але їхня висота не перевищувала 1 метра.
Найкращий час для поїздки в Уругвай – з листопада по березень. Незважаючи на те що в цю пору року часто відбуваються повені, місцеве літо – найзручніший час для перебування в країні. Температура повітря і води в цей час висока, можна купатися, засмагати, займатися водними видами спорту. Починаючи з квітня температура починає падати, купатися вже не можна, що істотно обмежує можливості для повноцінного відпочинку.